понеділок, 4 квітня 2016 р.


Історичний документ як основа навчання історії.

Історичний документ - це не лише інформаційне джерело, а джерело, що оцінює та констатує історичний факт, описує подію, розкриває її суть, аналізує, спонукає задуматись над достовірністю інформації, формує ступінь довіри до джерела, ставить питання про авторство документа тощо.
За допомогою вивчення різних джерел відбувається активне дослідження минулого. Варто використовувати як джерела все, що може нести інформацію про минуле, але при цьому звертати увагу:

 Первинні та вторинні джерела;
 Авторство та достовірність інформації;
 Важливість інформації для теми;
 Час появи джерела;
 Умови, за яких створювалося джерело;
 Носії джерела тощо.


Усе це та ряд інших умов дозволять виробити критичний підхід до джерел як носіїв історичної інформації і використовувати їх у практиці повсякденного навчання історії.


За змістом:

 Державно – правові документи (конституції, закони, судові рішення);
 Документи внутрішньополітичного характеру (програми партій, промови, статті, прокламації);
 Документи зовнішньополітичного характеру (договори, дипломатичне листування);
 Господарські документи (акти купівлі-продажу, торгові договори, ділове листування);
 Наукові, філософські праці;
 Оповідно-описові твори (хроніки, літописи, історичні твори сучасників подій);
 Твори художньої літератури..

За характером змісту:
 Документи державного характеру;
 Документи історичного характеру (грамоти, укази, закони);
 Документи особистісного характеру (спогади, мемуари, щоденники, листи, свідчення очевидців);
 Художня література, твори усної народної творчості (міфи, епос, проза, поезія).


Форми і методи використання документів на уроках історії
1. Цитування.
2. Коментоване читання на уроці під керівництвом учителя.
3. Проблемно-пізнавальні завдання і проблемний виклад, вихідним матеріалом якого є документ.
4. Ознайомлення учнів з різними формами запису за документами (складання тез, короткого чи розгорнутого плану, хронологічних таблиць).
5. Уроки семінарського типу, повторювально-узагальнювальні, лабораторно-практичні.
6. Підготовка реферату чи повідомлення з використанням документів.
7. Групова форма роботи з документами.
8. Урок-суд (на підставі документів).
9. Уроки-спогади.
10. Пошукова робота.

Евристичне вивчення документів
1. Запитання мають бути диференційовані відповідно до різних вікових груп і підготовленості класу.
2. Почніть із легких запитань, а згодом перейдіть до вищого рівня мислення.
3. Ставте запитання, які вимагають від учня повної відповіді.
4. Запитавши, зачекайте 10—20 секунд (дайте учневі зосередитися).
5. Дайте кожному учневі нагоду взяти активну участь в обговоренні.
6. Створіть привітну, дружню атмосферу в класі.
7. Не ставте одразу більше одного запитання.
8. Учні, готові відповідати, підносять руку чи кольорові картки, але слід запитувати й інших.
9. Якщо учень відповість неправильно, не звертайтеся одразу до іншого.
10. Заохочуйте всіх учнів ставити запитання.


Пам’ятка 

«Як працювати з текстом історичного джерела?» 

(5-6 класи)

1. Прочитайте документ.
2. Чи відомо, хто є його автором?
3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?
4. Чи відома нам дата його написання?
5. Чи має документ конкретного адресата?
6. Визначте в тексті джерела:
• про що дізнались;
• що найголовніше в тексті;
• що слід запам'ятати.
7. Складіть запитання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».
8. Зробіть висновки.

Пам’ятка 

«Як аналізувати текст історичного джерела» 

(7—8 класи)

1. Прочитайте текст.
2. Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.
3. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладена його головна ідея, основний зміст?
4. Про яку історичну подію або явище, про яких історичних персонажів ідеться у джерелі?
5. Визначте в тексті історичного джерела:
• що важливо;
• що слід запам'ятати;
• про що ви довідалися вперше;
• що було незвичайним, несподіваним.
6. Складіть запитання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».
7. Чи допомагають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини, значення історичної події чи явища?
8. Сформулюйте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі висловлювання:
• «Це дійсно так, тому що...»
• «Я упевнений(а) у тому, що...»
• «Я добре знаю, що...»
• «Я думаю інакше, тому що...»
• «Я переконаний (а) у цьому, тому що...»
• «Я сумніваюся у цьому, тому що...»
• «Я не згодний(а) із цим, тому що...»


Пам’ятка 

«Як працювати з текстовими джерелами»

(9—11 класи)

• Слід розрізняти джерела за рубриками:
— «Погляд очевидця»;
— «Свідчення учасника подій»;
— «Газетне повідомлення»;
— «Погляд дослідника»;
— «Офіційний документ».
• Слід відповісти на такі запитання:
1. Що це за документ:
— запис у щоденнику;
— лист (приватний чи офіційний);
— спогади;
— публічне звернення чи заклик;
— політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова, декларація тощо);
— дипломатичне послання, акт;
— уривок з історичного дослідження?
2. Хто є автором джерела (приватна, офіційна особа, анонім)?
3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?
4. Чи є у документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?
5. Чи був автор очевидцем подій, чи брав у них безпосередню участь?
6. Чи є в документі які-небудь факти, котрі допомагають робити висновки щодо мети створення документа?
7. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через декілька днів, тижнів, місяців або навіть років потому?
8. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?
9. Чи намагається автор дати об'єктивний і осмислений опис того, що сталося?
10. Чи є в документі які-небудь твердження або фрази, які свідчили б про уподобання автора, його ставлення до якої-небудь групи людей або точки зору?
11. Чи є в тексті факти, що дають вам підстави вважати цей документ достовірним джерелом інформації?



Досвід використання писемних історичних джерел засвідчив необхідність дотримання наступних принципів при відборі документів для роботи:
1) відповідність темі, що вивчається;
2) відповідність віковим особливостям учнів;
3) відповідність історичних джерел педагогічним і навчальним завданням різних етапів уроку.
Під час аналізу документа обов'язковою умовою є проходження двох етапів:
• первинний аналіз джерела (дає змогу зробити висновки про його об'єктивність, формує навички критичного мислення);
• інтерпретація історичного змісту джерела (увага звертається на історичність ситуації, на важливість документа і його роль та місце в даному історичному контексті).

Література:
1. Власов В. Роль підручника у формуванні вмінь працювати з історичним джерелом // Історія в школах України. – 2009.–№6.– С.3–9. 
2. Власов В. Історичне джерело в арсеналі дидактичних засобів: чи здатна методика подолати втому від історії // Історія в школах України. – 2009.–№4.– С.3–8. 
3. Задорожна Л. В. Методика використання історичних документів на уроках історії України в загальноосвітній школі. / автореф. на здобуття наукового ступеня к. пед. н. за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання історії. – К., 2005. – 22 с. 
4. Ковбасюк Т. Л. Методичні засади використання писемних історичних джерел у навчанні історії України учнів основної школи. / автореф. на здобуття наукового ступеня к. пед. н. за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни). – К., 2010. – 23 с. 
5. Костюк І. Практичні заняття з історії як засіб розвитку критичного мислення та дослідницьких навичок учнів. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2014.–№1-2.– С.6–8. 
6. Мисан В. Знаходити відповіді самостійно (Можливості використання текстових джерел в процесі навчання історії) // Історія в школах України. – 2005. – №5. – С.4-11. 7. 
7. Мокрогуз О. П. Інноваційні техно­логії на уроках історії. — X.: ВГ «Ос­нова», 2005.- С.32-33
8. Мороз П. В. Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: методичний посібник / Мороз П. В. – К.: Педагогічна думка, 2012. – 128 с.
9. Пометун О.,Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Генеза, 2005. - 328 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар